Мої Захоплення

                                                                                Рибалка

Риба́льство — приватна або промислова ловля риби та інших водних тварин. Під рибальством також розуміють полювання інших водних тварин — молюсків, кальмарів, восьминогів, морських черепах, жаб, ракоподібних.

 

Впродовж століть рибальство було в людини одним з головних способів здобуття їжі. Зараз промислове рибальство використовує сучасні технології, а деякі види риб, молюсків та ракоподібних вирощуються на спеціальних фермах. Приватне рибальство залишається одною з найулюбленіших розваг і популярним видом спорту

                                                           Рибальство в Україні

Рибальство в Україні було відоме віддавна. Це підтверджують археологічні знахідки — глиняні та кам'яні грузила для риболовних сітей, різноманітні гачки тощо, які належать до черняхівської культури (II—V ст.) та наступних епох (VI—IX ст.). Поширенню рибальства сприяла велика кількість річок та інших водоймищ, а також прадавня традиція використання риби у харчуванні.

 

У період феодалізму вилов риби належав до панщизняних повинностей кріпаків. Крім того, у деяких районах України селяни зобов'язані були поставляти своїм поміщикам прядиво для риболовних снастей, підводи для транспортування риби.

 

Джерела свідчать, що вже у XVI ст. в Україні статутом регламентувалися терміни риболовлі, зазначалися види снастей, якими можна було виловлювати рибу.

 

Рибальство — це переважно додаткове заняття, яке було доступне у будь-яку пору року людям різного віку, не вимагало складних знарядь праці та ін. Вільною ловлею риби користувалися, насамперед, привілейовані класи та дрібні підприємці, а також чиновники, які це право купували. Селяни рибу для власних потреб ловили потай, у вільний від сільськогосподарських робіт час. Малі хлопці й підлітки мали дещо більшу свободу щодо вилову риби.

 

Для селян риболовля була певною підмогою в їх господарстві. Там, де було більше водних угідь, риба входила у їх щоденний раціон, в інших районах її споживали передовсім у дні посту, на певні релігійні свята. Отже, рибною ловлею селяни прагнули поповнити чи покращити своє харчування. Риба була також предметом продажу й обміну на інші продукти й побутові речі (льон, хліб, сіль).

 

Найбільшими районами рибальства в Україні були: пониззя Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Пруту, Прип'яті, Десни, узбережжя Чорного й Азовського морів. Тут рибальство вважалося основним заняттям певної частини мешканців, яке переросло у промисел.

 

До 1917 по найбільших містах України існували різні рибальські товариства спортивно-любительського характеру. В УРСР любителі рибальського спорту були об'єднані у районові відділи-секції Українського товариства мисливців та рибалок (на 1 січня 1962 — 400 з 250 000 осіб). У 2006 році було засновано всеукраїнське риболовне громадське об'єднання — Громада Рибалок України (ГРУ), що вже має діючі осередки у більшості регіонів України.

                                                      Регулювання рибальства

Прісноводного: У сучасному світі кількість та активність рибалок-аматорів стала загрожувати популяції багатьох видів прісноводних риб. Через це, у багатьох країнах світу були введені жорсткі обмеження на знаряддя та об'єми вилову. Загальна тенденція цих обмежень — це заборона ловлі будь-якими тенетами, багатогачковими снастями, електричними, хімічними способами, підводного полювання тощо. Формуються списки рідкісних та зникаючих видів, заборонених до вилову, наприклад — Червона Книга. Також поширюється принцип «спіймав — відпусти» (іноді — примусово), популярізується спортивне рибальство. Вводяться заборони на вилов риби під час нересту.

 

Рибалки, які свідомо порушують заборони та обмеження, називаються браконьєрами. Серед рибалок поширена традиція знищувати знайдені знаряддя браконьєрського лову — тенета, перемети, пастки. Незважаючи на всі обмеження, браконьєрство і тепер загрожує існуванню деяких цінних видів риб, особливо — прісноводних. Найбільш активними є браконьєри в найменш соціально благополучних країнах, до яких належить і Україна.

                                                                      Знаряддя

  • колючі риболовні пристрої (ості)
  • остень, ості, ост, ость — примітивне колюче риболовне знаряддя у формі вил на дерев'янім держалні; три- або чотири-, шести-, восьмизубі вила; риболовне знаряддя, схоже на вила, для настромлення риб; знаряддя для індивідуального лову риби, три- чи восьмизубі вила зі стрілоподібним оперенням; риболовні вила з декількома зубами".
  • осіка — колюче риболовне знаряддя, залізні вила для лову риб під поверхнею води.
  • гарпун — знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, що використовується для полювання на великих морських тварин та риб
  • пастки (верші, язи, ляси, кітці, ятері)
  • яз, їз — пристрій у вигляді плота, огорожі впоперек річки або затоки з ворітьми, у які вставляють вершу чи ятір (XIV ст.); риболовне знаряддя у вигляді огорожі, забитих упоперек річки паль, переплетених лозою; плетена огорожа на річках і ставках для затримання риби; огорожа впоперек річки з вертикально забитих паль і плетінок, у яку вставляють вершу; місце на річці, де встановлювали яз; загата, дамба.
  • їз, їзок — огорожа, стіна на річці з очерету для лову риби, у яку вставляють вершу.
  • кос — ставне риболовне знаряддя для лову риби у вигляді стіни з товстого очерету.
  • котець, кітці — риболовне знаряддя, ставна мережа; огорожа, стіна на річці з очерету для лову риби; стаціонарне риболовне знаряддя, загорожа у воді; риболовна пастка з очерету, комишу; плетений закол на річці для затримання риби; штучна водойма.
  • ляса, ліса — плетений закол для лову риби на бистрих (гірських) водах; тин, огорожа з лози, очерету; виготовлений з комишу бо дерев'яних дощок поміст, частина риболовної пастки (гарда, котця); плетений риболовний закол.
  • верша — стаціонарне риболовне знаряддя у вигляді плетеної з пруття сітки конусоподібної форми, ятер; довгий плетений кіш; риболовне знаряддя з вербового пруття у вигляді вузької круглої корзини з конусоподібним входом.
  • вершка — риболовне знаряддя, сплетене з лози, яке ставиться на дно річки напроти бистрої течії.
  • вирша — риболовний кошіль.
  • клома — прямокутна дерев'яна рама, на яку натягнуте полотно, що поступово звужуючись, утворює трикутну призму"; невелика ручна мережа в формі мішка, натягнута на обруч, з трьома жердинами і довгим держалном.
  • сітки (волоки, бродники, неводи, клоні, мережі)
  • дифан — сітка з трьома стінками для лову кефалі
  • волок, волокуша, волокушка — риболовне пересувне знаряддя пірамідальної форми для лову донних риб, полотнища якої прикріплені до жердини; густа сітка для лову риби на мілині; невід на Азовському і Чорному морях.
  • волока — рибальська сітка, невід, невелика рибальська сітка з кошелем.
  • жак — риболовна снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки.
  • гачкові риболовні знаряддя (вудки)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          Риболовля для новачків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зараз я напишу вам про помилки, які виникають найчастіше у рибалок і про те, як зробити рибалку максимально осмисленою. Здебільшого цей допис описує ловлю вудкою з поплавцем, але правила незмінні для будь-якого методу ловлі.

 

Чи багато з нас задумуються про те, що таке покльовка? Що відбувається на глибині, поки покльовки немає? І головне питання, яке турбує мабуть кожного: чому у сусіда клює, а в мене ні?

 

Отож, ви приїхали на омріяну водойму. Хтось там вже розпалює вугілля в мангалі, хтось грає в бадмінтон, а ми не понесемось з вудкою до води, ні. Ми підемо “читати водойму“. Я це завжди роблю першим чином, коли потрапляю в незнайоме мені місце.

Зараз ми не будемо поглиблюватись в складні поняття, але подробиці потім почитаєте ось тут. Головне тримати в голові правило: 80% риби сконцентровано на 20% водойми. Ми спробуємо її знайти 😉

 

Дуже часто працює правило “навпаки”, тобто якщо водойма дуже глибока — шукаємо мілке місце, якщо мілка — шукаємо яму, якщо річка широка — пересуваємось в місця звужень і т.д. На річках непогано клює на границі прямої та зворотньої течії (річка б’є потоком води в мис, цей потік води змінює своє направлення і за мисом завжди є кишеня з водоворотами (українською правильно “вирами”) і зворотньою течією). Як це все-таки працює на рибалці? В цьому місці рибі не потрібно витрачати дорогоцінну енергію на постійну боротьбу з течією, вона стоїть в спокійній воді на гранці в сильної течії і просто чекає на ніштяки, що пропливають поряд. Якщо на горизонті з’явилася вкуснятина — вона її хапає і повертається на своє спокійне місце. Точно так само риба ховається за великими каменюками і нерівностями дна річки.

 

Але це річка, тут течія нам дуже допоможе прочитати рельєф дна. А що ж робити на озері, чи тим більше на ставку? Якщо є вітер — нам допоможе брижі на воді (російською мовою “рябь”). Зазвичай видно чітку границю де хвилі переходять в мілку брижу чи в дзеркало води. В цих місцях різкий перепад глибин — те, що ми й шукаємо!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо вітру немає, то перепад глибин можна визначити по кольору води, чим вода темніша — тим глибше там місце.

Ітак, місце ми вибрали, далі нам необхідно сконцентрувати рибу навколо нашого гачка.  Цих прикормок в продажі є превилике різноманіття, якщо ви дійсно новачок, то просто скажіть продавці на яку водойму їдете, і він вам підбере прикормку. Лише не ведіться на дорогезні Sensas чи Sonubaits, на даний момент вам для любительського лову в умовах, коли конкуренція відсутня буде достатня сама проста фірмова прикормка. Замішуємо її згідно інструкції, на воді з цієї ж водойми, де ловите. Ліпимо з прикормки декілька ідеально круглих шарів розмір трішки менших, ніж апельсин. Розпаковуємо вудку, закидаємо поплавок в перспективне місце ловлі і старанно прицілившись в поплавок, намагаємось як можна точніше кидати їх в воду. Точність закиду тут дуже важлива точність закидання прикормки.  Уявімо собі, що ми даємо рибі пиріг: якщо ми дамо великий пиріг — риба розосередиться по всій його площі і буде планомірно їсти. Звичайно, що вона буде помічати наш гачок з принадою (наживкою), але буде хватати його з меншим ентузіазмом, тому що тут їжі й так дастатньо. Нам необхідно створити конкуренцію, ми даємо маленький пиріг і рибі довдеться зібратись в одній точці, а так як місця всім не вистачить — велика риба буде проганяти маленьку. Чому шари прикормки повинні бути ідеально круглими — при попаданні у воду вони підуть вертикально вниз, без характерних рухів, що супроводжують осінній листочок, який падає з дерева. Тепер нам потрібно цю рибу виловити.

 

Для початку розберемось, що ж таке покльовка: у риби немає рук і ножа з вилкою, тому вона створює вакуум і їжа разом з водою попадає в рот, при цьому,  щоб розпробувати невідому їжу їй доводиться декілька разів виплюнути її і знову засмоктати. І якщо у риби нічого не викликало підозр, то вона з’їдає наживку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер розберемось як не викликати у риби цих підозр. Ось тут якраз зазвичай і починаються проблеми. У нас же як заведено: правильно навантажений поплавок це той, який “встав”  на воді. Ліска повинна бути товстою, тому що “а раптом у мене клюне карп на 5 кеге, як же я його витягну?!”, величезний гачок по тій же причині. Все погано, все неправильно. Як же вам пощастило, що ви читаєте ці рядки 🙂 У правильно навантаженого поплавця над водою стирчить лише верхня антена, все інше тіло втоплене. Я не просто так написав яким чином риба пробує їжу, під час покльовки з невірно навантаженим поплавцем (коли не тільки кінчик антени, а саме тіло стирчить над водою) рибі доводиться топити ту частину поплавка, яка знаходиться над водою, а зробити це не так просто, бо ця частина робить великий опір. Досвідчена риба (читай “велика”) відчуває подвох і більше не приступиться до наживки. Якщо ж поплавець навантажений вірно, то втопити їй потрібно лише антенку поплавця, вона зазвичай зроблена з легенького й тоненького пластику, у якого не така великий опір. Він мінімальний взагалі. Це менше насторожить рибу і поплавець буде більш інформативним, тобто він буде чіткіше показувати покльовку і реагувати навіть на дотик до ліски риби, що пропливає поряд. Звідси правило: поплавець повинен бути якомога менш вантажопідйомним. В більшості випадків для ловлі на простеньку поплавочну вудку вистачить і грамового поплавця. Двох чи трьохграмові поплавці потрібні лише тоді, коли ви зібрались закидати снасть далеченько від берега, легку снасть снасть звичайно так далеко не закинеш, але ж ми вчимось рибалити біля берега.

 

Тепер про правильне положення грузиків на лісці. Зазвичай роблять один величезний груз і розміщають його в 10 см від гачка. Давайте глянемо на це очима риби: ми підплили, спробували наживу на правильно навантаженій снасті, все ок, хробачок смачненький, при відкриванні рота він проскакує без зусиль. Беремо! Почали відпливати в пошуках іншої вкуснятини — щось тягне назад, потрібно випльовувати! Риба повинна тягнути за собою це грузило і добре, якщо рибалка встиг зробити підсічку, до того як риба його розкусила. Ось чому основну грузило ставимо  десь трішки нижче, ніж середина відстані між поплавком і гачком, а в 30 сантиметрах від останнього ставимо малеееньий грузик (зветься підпасок). Але ще краще, не концентрувати всю вагу в одному великому грузилі, а розприділити 3-4 грузила по всіх лісці. Тоді і опускатись насадка буде природніше, і взагалі все виглядатиме органічніше.

Тепер ліска. Ліска повинна бути якомога більш тонкою. Це аксіома.  Я б рекомендував максимальну товщину основної ліски ставити не більше як 0,18, а повідок 0,14. Чим майстерніше ви будете ловити в подальшому, тим ще на тонші ліски перейдете. При цьому дуже важливо правильно виважувати спійману рибу. Без ривків, користуватись всім можливими амортизаційними властивостями вудки і підставляючи в кінці підсак. На таку тонку снасть можна виважувати і дуже серйозні трофей. Часто причиною обриву снасті являються не її товщина, а неправильні вузли на гачку, чи послаблення ліски в місці зажиму грузила. Головне пам’ятайте негласне правильно: зменшення товщини ліски на кожні 0,2 мм додає 20% покльовок.

 

Тепер гачок. Гачок потрібно підбирати під наживку, а не під рибу. Він повинен бути мінімально можливо малого розміру. Зараз в продажі є сила-силена різноманітних гачків на будь яких смак. Багато з них є міцними і дуже гострими. Я не рекомендую економити саме на гачках, тому що вважаю, що цей елемент снасті є головним і на хороших гачках ймовірність холостої покльовки мінімальна.

Ці нехитрі правила дозволять вам істотно збільшити улов, і якщо б їм слідували більшість рибалок — можливо б у нас не так сильно було б розвинуте браконьєрство.

 

                                               Що потрібно взяти на риболовлю

 

Список речей, які потрібно взяти на риболовлю:

 

1. Снасті. Те, чим ви будете ловити рибу. Також сюди відноситься чохол для вудок, якщо ви його використовуєте.

 

2. Наживка. Це те, що будемо чіпляти на гачок в надії спіймати рибку. Для окремих видів риболовлі цей пункт опускається )

 

3. Прикормка. Нею ми будемо приманювати рибу до місця лову. Для лову хижака, а також у деяких інших випадках, цей пункт можна пропустити.

 

4. Рюкзак. Потрібен у першу чергу для того, щоб із зручністю переносити все, що ми з собою плануємо взяти.

 

5. Садок або інша ємність для риби. Якщо ми плануємо щось зловити, то це доведеться кудись складати 🙂

 

6. Запасне оснащення. Все, що потрібно для вашого способу риболовлі – поплавці, грузила і гачки, годівниці, волосінь, штучні насадки…

 

7. Ганчірка. Дуже потрібна річ, яка стане в нагоді для того, щоб витерти руки від риби, прикормки, бруду. Також може бути корисною для інших цілей.

 

8. На чому сидіти. Те, чому ви віддаєте перевагу — складаний стільчик, підстилка, килимок.

 

9. Інструменти. Сюди відносяться всі необхідні супутні предмети. У першу чергу, це ніж і мультитул. Ножички, лопати, сокири, плоскогубці – беріть те, що вважаєте за потрібне.

 

9.5. Підсак. За великим рахунком, можна віднести до інструментів і спорядження. Але річ специфічна. Її беруть із собою не завжди. Але при нагоді зловити велику рибу штуковина, звичайно, потрібна.

 

10. Ізострічка. Річ хоч і дрібна, але на окремий пункт у списку заслуговує. Сфера застосування дуже різноманітна – можна приліпити й примотати все що завгодно.

 

11. Додаткові елементи одягу. Головний убір, рукавички, запасні елементи одягу, безрукавка з купою кишень, плащ – дощовик і т.д.

 

12. Сумка для приладдя. Досвідчені рибалки беруть одну або дві. Туди складають весь дріб`язок. При необхідності таку сумку можна дістати для зручного використання безпосередньо на риболовлі.

 

13. Ліхтар. Потрібен не завжди. Але якщо ви, наприклад, можете затриматися на рибалці дотемна, або ж їдете чи йдете пішки з ночівлею – то слід носити ліхтар із собою. А на нічній рибалці потрібен саме собою.

 

14. Аптечка. Річ потрібна. Не обов`язково тягати з собою купу медикаментів. У першу чергу це пластир, далі – те, що вважаєте за потрібне. Ситуації бувають різні.

 

15. Джерело вогню. Підійде для приготування їжі та інших цілей. Річ з розряду “про всяк випадок”.

 

16. Мотузка. Одна з дуже важливих речей при знаходженні далеко від цивілізації. Не тільки для риболовлі. Сфера застосування різноманітна. Приблизно як і джерело вогню, теж “про всяк випадок”.

 

17. Додаткове спорядження. Умови риболовлі бувають різні. Наприклад, це може бути високий прогумований костюм для заходу у воду. Або щось ще, необхідне для конкретної риболовлі.

 

18. Вода та їжа. Без цього пункту можна обійтися, хіба що, якщо ви збираєтесь на кілька годин закинути вудку в водоймі, розташовані біля дому. Ще й при середній температурі повітря. Однак питна вода з собою має бути, особливо в спекотну погоду. Їжа також потрібна людині для комфортного існування 🙂 Крім цього, сюди слід віднести посуд і ємності для води, їжі, термоси, фляжки, казанки та ін.

 

 

                                                        АНЕКДОТИ ПРО РИБАЛОК

Кажуть, найбільше люди фантазують на рибалці та на полюванні. 21 листопада – Міжнародний день рибальства. Нагода згадати, як це відбувається, адже процес рибальства найкраще та найдотепніше описано в анекдотах.

 

Читайте, насолоджуйтесь J

 

– Як рибалка?

– Чудово. Зловив ось таку щуку, на п’ять кілограмів, а, може, й на сім.

– І що, засушив на зиму?

– Ні, відпустив у річку. Все одно не повірять…

 

* * *

 

– Дядьку, а риба клює?

– Ні, вона тільки натякає.

– Як це?

– А ось так. Поплавець веде, веде, а потім морду з води висуне і каже: “Вибачте, що потурбувала”.

 

* * *

 

А правда, що риба корисна для мозку?

– Так, особливо рибалка – для розвитку уяви.

 

* * *

 

– Ну як, мужики, клює?

– Клює! Не встигаємо діставати з рюкзака пляшки!

 

* * *

 

– Галю, я бачу, останнім часом твій чоловік помітно схуд. Він не хворіє?

– Ні, просто він щодня ходить на рибалку.

– А чому ж він худне?

– Бо харчується лише тієї рибою, яку зловить.

 

* * *

 

– Ти чого така сумна, Марусю? – запитала Галя, зайшовши в гості до сусідки.

– Так мій учора з рибалки прийшов з якоюсь жінкою і каже, що це – русалка, і що потрапила до нього на гачок абсолютно випадково.

– Ну й ти його, звичайно, за двері виганала?

– Звичайно, а ось тепер за нього хвилююся.

– Чому?

 

–  Бо потім дядько якийсь весь зелений приходив і сказав, якщо йому русалку не повернуть, то він моєму чоловікові роги повідламує.

–  А ти що?

– А я злякалася. Сама розумієш, є що обламувати…

 

* * *

 

У ресторані за столиком розмовляють два приятелі:

– Розумієш, – розповідає один, – нещодавно сиджу я на березі річки і, уявляєш, прямо на мене пливе осетрина.

Офіціант, який стояв поруч, раптом не витримав і вирішив уточнити:

– Скажіть, будь ласка, а велика була порція?

 

* * *

 

Дружина:

– До одруження ти обдаровував мене всім. Чому ж ти зараз цього не робиш?

– Хм… А ти коли-небудь чула, щоб рибак насаджував наживку на гачок після того, як рибку вже спіймано?

 

* * *

 

Зловив інспектор рибнагляду рибалку й каже:

– Ну все, ти попався, не можна тут рибу ловити!

– А я і не ловлю.

– Що ти мені втюхуєш, а це що?

– Це моя риба, я її погуляти привіз. Випущу, потім свисну – вона й повертається, і ми йдемо додому.

– Гаразд, покажи.

Чоловік випустив рибу, стоять і дивляться. Інспектор каже:

– То свищи ж.

– Навіщо?

– Щоб риба повернулася.

– Яка риба?

 

* * *

 

Карась – карасю:

– Слухай, ти мені, звичайно, можеш не повірити, але той рибалка, в якого я зірвався з гачка, важив не менше 90 кг!

 

* * *

 

Мальки запитують коропа-батька:

– А що таке каструля?

– Це джакузі, де температура води не регулюється!

 

* * *

 

Пробираючись крізь зарості до улюбленого місця на річці, приятелі розмірковують:

– Що таке щастя справжнього рибалки?

– Це коли звалишся випадково без вудки в річку, а випірнеш з рибою в руках!

– А нещастя? – Це коли виринає одна риба.

 

* * *

 

Продам дешево снасті та одяг рибалки. Телефон: 5-55-55. У випадку, якщо трубку візьме чоловік, слід сказати: “Помилилися номером”.

 

* * *

 

Рано вранці на березі річки  чоловік ловить рибу. До нього підходить інший чоловік.

– Яка сьогодні вода?

– Чудова, риба взагалі не хоче з неї вилазити.

 

* * *

 

Рибалка зібрався на зимову рибалку. Вийшов з дому рано вранці – холодно, автобуса немає й немає. Плюнув, повернувся. Дружина ще спить. Заліз під ковдру, примостився до дружини… Вона (не розплющуючи очей):

– Ой! Милий, ти чого такий холодний?!

– Так на вулиці мороз – під сорок!

–  Уявляєш, а мій дурень на рибалку поперся!

 

* * *

 

Рибалка “зі стажем” запрошує молодого порибалити. Молодий запитує:

– А що брати будемо?

– Горілку, звичайно!

– А вудки?

– А навіщо, все одно загубимо!

 

* * *

 

Рибалка хвалиться перед приятелями:

– Минулої неділі зловив щуку – ось така, як моя рука!

– Не вигадуй! Таких волохатих щук не буває!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка